Стихи и пѣсни Владиміра Высоцкаго. Заповѣдникъ.

Нш҃и помѣ́хи є҆по́хѣ под̾ ста́ть...Варїа́нтъ акба́ра мх҃ммада.

Нш҃и помѣ́хи є҆по́хѣ под̾ ста́ть,

Всѣ̀ нш҃и стра́хи причи́нны.

Ѻ҆́чень соба̑ки на́мъ ста́ли мѣша́ть —

Є҆́ти бездо́мныѧ пси́ны.

Бре́дъ, говори́те... Не на́дѡ спѣши́ть,

Вы̀ не ᲂу҆слы́шите бре́дней.

Ꙗ҆́снѡ вѣ́дь, что̀ на наде́жной цѣпѝ

Пе́съ несравне́ннѡ безвре́днѣй.

И҆ согласи́тьсѧ должны̀ бы́ли бъ всѣ̀,

Что̀ є҆́то во́все не ба̑сни:

Є҆́сли хоро́шїй ѡ҆ше́йникъ на псѣ̀ —

Є҆́то и҆ псꙋ̀ безопа́снѣй.

Вы̀, напримѣ́ръ, ка́къ хозѧ́инъ землѝ,

Мчи́те въ вели́кїѧ лꙋ́ки, —

А҆ под̾ коле́са снꙋю́тъ кобелѝ

И҆ попада́ютсѧ сꙋ̑ки.

Пса̀ на доро́гѣ разма́завши въ сли́зь,

Что̀ вы̀ за чꙋ́шь создади́те?

Та́къ вы̀ подде́ржите сюрреалі́змъ,

Ми́лый това́рищъ води́тель.

Дро́жь пробере́тъ ѿ тако́гѡ пѧтна̀!

Дво́рникѡвъ слѣ́домъ когѡ́рты

Бꙋ́дꙋтъ ве́сь де́нь соскреба́ть съ полотна̀

Мра́чные тѣ̀ натюрмо́рты.

Пса̀ без̾ намо́рдника чꙋ́ть раздразнѝ,

Ѻ҆́нъ сра́зꙋ че́люстью лѧ́згнетъ, —

И҆ заверша́тсѧ тогда̀ ва́ши днѝ

Въ при́стꙋпѣ водобоѧ́зни!

Не наберꙋ́тсѧ и҆ то́ненькихъ свѣ́чъ

За ᲂу҆поко́й нш҃и дьѧ́ки...

Всѐ же намо́рдникъ — прекра́снаѧ ве́щь,

Є҆́жели ѻ҆́нъ на соба́кѣ!

Мы̀ и҆ соба̑ки — леглѝ на вѣсы̀!

Всѣ́мъ на́мъ споко́йствїѧ нѣ́тꙋ,

Є҆́сли бездо́мные ша́лые псы̀

Бро́дѧтъ свобо́днѡ по свѣ́тꙋ.

Но крꙋгозо́ръ кра́йнѣ ᲂу҆́зкъ ᲂу҆ ва́съ,

Є҆́сли ва́съ ци́ркъ не плѣнѧ́етъ:

Плѧ́шꙋтъ соба̑чки под̾ мꙋ́зыкꙋ ва́льсъ —

Прѧ́мѡ слеза̀ прошиба́етъ!

Є҆́ти стꙋпа́ютъ, вселѧ́ѧ и҆спꙋ́гъ,

Стра́шныѧ па́сти раззѧ́вивъ, —

Бꙋ́дто ᲂу҆ ни́хъ да́же бо́льше заслꙋ́гъ,

Не́жели чѣ́мъ ᲂу҆ хозѧ́евъ.

Тѣ́хъ же соба́къ не зама́нишь во дво́ръ —

И҆́мъ ѿдохнꙋ́ть бы, поспа́ть бы, —

Сты́дъ про́стѡ и҆́мъ и҆ семе́йный позо́ръ —

Є҆ти соба́чїѧ сва́дьбы.

И҆́ли — на вы́ставкѣ псы̀, напримѣ́ръ,

Да́же хвата́ютъ меда́ли, —

Пꙋ́сть не за вы́ꙋчкꙋ — за є҆ѯтерье́ръ,

Но награжда́ютъ — бѣда̀ ли?

И҆́хъ же хозѧ́ева сла́внѡ живꙋ́тъ,

Не полꙋча́ѧ полꙋ́чкꙋ, —

Слы́шалъ, ѡ҆гро́мныѧ де́ньги гре́бꙋтъ —

Ꙗ҆́ и҆звинѧ́юсь — за слꙋ́чкꙋ.

Зна́читъ, къ чемꙋ̀ є҆́то ꙗ҆́ говорю̀,

Что̀ мнѣ̀, сѣдо́мꙋ, нейме́тсѧ?

Ѻ҆́чень ꙗ҆́, гра́ждане, благодарю̀

Всѣ́хъ, что̀ рѣши́ли боро́тьсѧ!

Ка́къ ни смотри́те — хоть є҆́дакъ, хоть та́къ,

Смѣ́йтесѧ вы̀ и҆́ли пла́чьте,

Но ᲂу҆ люде́й въ ѡ҆крꙋже́ньи соба́къ

Жи́знь, прѧ́мѡ ска́жемъ, соба́чьѧ.

Во́нъ, притаи́вшись въ дневны́е часы̀,

И҆з̾ подворо́тенъ ᲂу҆кро́мныхъ

Ла́ютъ въ своѐ ᲂу҆дово́льствїе псы̀ —

Не прирꙋчи́ть и҆́хъ, никче́мныхъ.

На́дѡ съ бездо́мностью є҆́той конча́ть,

Съ неприрꙋче́нностью — то́же.

Сл҃ва же собаколо́вамъ! кача́ть!..

Бж҃е! простѝ менѧ̀, бж҃е!

Лѣ́то ҂ацѻ҃в.

Главная страница.